Зі статті д-ра Вернера Майера
Потужним і глибинним було життя німецького народу біля лісу. Мов нагадування про лісові краї, в яких мешкали предки нашого народу, воно знову і знову звучить у піснях і переказах, міфах та казках. Людина Півночі володіє вродженим чуттям сутності і своєрідності природи, а разом з цим ясним і безпосереднім розумінням дива життя, яке в лісі розкривається тому, хто здатний його сприйняти. Ми бачимо в ньому живе ціле, хоча в окремих випадках не завжди розпізнаємо співзвучність великого гімну життя. У своїх народних і святкових піснях людина Півночі кожного разу заново намагалася пояснити собі потужне переживання такої загадки, як ліс.

Визнаний найвидатнішим живописцем Дикого заходу XIX століття, Альберт Бірштадт народився 1830 року, в місті Золінґен, що в Німеччині. Коли йому було два роки, Альберт та його родина емігрували до Сполучених Штатів, оселившись в Новому Бедфорді, штат Массачусетс. Нам нічого не відомо про спроби себе в мистецтві, можливо в той, час на нього впливали місцеві пейзажисти та фахівці з архаїчних видів фотографії. Ще до того часу, як йому виповнилось двадцять, Альберт заробляв уроками «монохроматичного» малювання, а його роботи почали привертати увагу колекціонерів з Нового Бредфорда.

Фред Росс
Саме по собі відчуття естетичної насолоди не перетворює річ, яка його викликає, на витвір мистецтва. Витвір мистецтва – це вибіркове відтворення дійсності з метою донесення певних аспектів людського буття чи нашого світосприйняття. Найвеличніші витвори відкривали нам красу чи трагедію життя. Найбільш глибокі, універсальні і вічні людські емоції, і які були властиві нам як в сиву давнину, і так само залишаться надалі в майбутньому. Ця тема розкривається в найвидатніших поезіях, романах та п’єсах. Наші надії, наші мрії і наші страхи. Ревнощі, жадібність, хтивість, честолюбство, травми завдані упередженнями, війнами чи навіть просто дорослішанням. Суворість так само властива людству, як і співчуття та ідеалізм.