Там десь далека,
тиха тече Десна,
де грѢє душу сонце,
і лѢтам злива рясна.

Там де у селах,
расли маѢ батька і дѢд,
там де живе нарǒд мǒй,
не адну тисячу лѢт.

Там де на полі,
расте сині льон,
а у недѢлю да церкви,
людей гукає дзвǒн

Тамички в небі,
бусел памалу летить,
там на ПалѢссі,
буду і я сабѢ жить.

Олександр Бобко,
Максим Гомелюк
21 лютого 2009 року

PS

Вірш написано на східно-поліській говірці, вживаній на території Чернігівської (понад Десною) та Сумській (північ) областей.  Абетка вживана суто авторська. Буква Ѣ – дифтонг –  іе, буква ǒ – дифтонг уо

Завдяки своїм захоплюючим панорамним пейзажам дикої природи Північної та Південної Америки, Фредерік Едвін Чорч став провідною постаттю другого покоління Школи ріки Гудзон. Його полотна відобразили всю драму американського фронтьєру (щойно освоюваних територій) , й виразили експансивний та оптимістичний світогляд Сполучених Штатів середини ХІХ сторіччя. Народжений в Гартфорді, штат Контектикут, Чорч був сином заможного підприємця. Початкові уроки живопису він отримав від місцевих художників Бенжаміна Гатчінса Кое та Александра Гамільтона Еммонса. В 1844 році за сприяння свого мистецького патрона Даніеля Вадсворта, він став першим учнем знаного художника, представника Школи ріки Гудзон Томаса Коула.