Джаспер Френсіс Кропсі – чарівник американської осені

Джаспер Френсіс Кропсі – один з найвидатніших майстрів Школи ріки Гудзон, знаний як на Старому континенті, так і в самій Америці, за його багаті барвами величні краєвиди американської осені.

Джаспер народився 19 лютого 1823 року на фермі свого батька Джекоба Резо Кропсі в містечку Росвіль, що на острові Стейтен, в межах нинішнього міста Нью-Йорк, і був найстаршим з поміж восьми дітей у сім’ї. В дитинстві, Джаспер був кволим хлопчиком і часто хворів. За час відсутності в школі, він весь свій час витрачав на самонавчання малюванню. Його ранніми роботами були здебільшого архітектурні ескізи і зображення краєвидів в щоденниках і на полях шкільних зошитів.

У віці тринадцяти років він створив та надіслав на щорічну виставку в Нью-йоркському Інституті механіки масштабну модель сільського будинку. Модель зроблена юнаком здобула медаль, і привернула до нього увагу архітектора Джозефа Тренча. Кропсі протягом п’яти років був практикантом у Тренча, який власне і заохочував прикрашати архітектурні замальовки краєвидами.

Вивчившись на архітектора, він відкрив власну контору в 1843 році. Він вивчав малювання акварельними фарбами та зображення людського тіла в Національній академії дизайну під керівництвом Едварда Морая, де власне і відбулась перша його виставка в 1844 році. Роком пізніше, його було обрано асоційованим членом Академії, тоді ж Джаспер Кропсі став малювати виключно пейзажі. А вже незабаром його було відзначено на виставці під назвою «Італійські композиції».

Після весілля, яке відбулося в травні 1847 року, Кропсі та його молода дружина – Марія Кулі вирушили в мандрівку до Європи, яка тривала аж до 1849 року, і охопила Англію, Францію, Швейцарію та Італію. Перше літо пара провела в Англії, а згодом вирушила до Італії у супроводі американського художників Крістофера Пірса Кранча [1] та Томаса Гікса [2], а також скульптора Вільяма Ветмора Сторі [3]. Протягом тривалого перебування в Рими, Кропсі відновив роботу в колишній майстерні Томаса Коула, батька-засновника Школи ріки Гудзон.

В 1851 році його було обрано дійсним членом Академії. Джаспер Кропсі був особистим другом Генрі Теппена, ректора Універститету Мічигана, який обіймав цю посаду понад десятиліття, починаючи з 1852 року. На запрошення Теппена, він відвідав містечко Енн Арбор (де власне і знаходиться університет) в 1855 році, і написав там дві картини: зображення Детройтської обсерваторії, і пейзаж університетського містечка.

В червні 1856 року, Кропсі знову їде до Європи, і винаймає під житло та майстерню приміщення в Лондоні. Художник отримав щедрі пожертви від американських спонсорів на малювання руїн замків та монастирів, що дало йому змогу здійснити численні мандрівки сільською місцевістю Англії. Він також відрив для себе широке зацікавлення американською тематикою закордоном, особливо коли отримав від одного з лондонських видавців замовлення на тридцять шість американських пейзажів.

Протягом семирічного перебування в Англії, Кропсі затоваришував з провідниками постатями британського світу мистецтва, зокрема з директором Національної галереї сером Чарльзом Істлейком [4], та ідеологом руху Пре-рафаелітів Джоном Раскіном [5], людиною, що вплинула на ціле покоління британських та американських художників через обстоювання принципу зображення природних об’єктів в їх природному стані. В цей же період, Кропсі починає виставляти свою осінні краєвиди, які швидко стали визначальною рисою його творчості. Монументальне полотно «Осінь на ріці Гудзон», написане в 1860 році, було відзначене королевою Вікторією та лондонською пресою, за що Кропсі, по обидва боки океану, заробив репутацію «осіннього художника Америки».

Повернувшись додому, він відкрив майстерню в Нью-Йорку, і зосередив свою увагу на осінніх пейзажах північного сходу Сполучених штатів, часто ідеалізуючи їх, і насичуючи живими кольорами. В купі ще з десятьма товаришами, в 1866 році Кропсі засновує Американське товариство художників-аквалеристів. В тому ж році, він придбав сорок п’ять акрів землі на межі села Варвік біля озера Ґрінвуд, де збудував величний будинок з 29-ма кімнатами в неготичному стилі, де також облаштував свою нову майстерню.

Однак вже до початку 1880-х років Кропсі більше не міг екстравагантний стиль життя, що і змусило його продати свій маєток кредиторам. А в червня 1885 року, він оселяється в скромному будинку в містечку Гастнґс-на-Гудзоні, в штаті Новий Йорк. Кропсі зосереджує свої роботи на зображенні річки Гудзон та так званих Палісадів – скелястих виступів на західному березі ріки Гудзон, які було видно з Гасніґса. Хоча предмет його творчості лишався незмінним, його палітра стала більш багатшою, в чому без сумніву проглядався результат контактів з англійськими Пре-рафаелітами.

Великий син Америки, Джаспер Кропсі помер в забутті, 22 червня 1900 року, і був віднайдений представниками галерей та колекціонерами лише в 60-ті роки ХХ століття, відтоді його картини можна побачити у всіх провідних музеях США. Він і його дружина Марія були поховані на кладовищі Сліпі Голлоу (Sleepy Hollow), однойменного містечка, штату Новий Йорк.

Джасперове зацікавлення архітектурою не тільки не полишало його протягом всього його життя, але й сильно вплинуло на його картини, що найбільш яскраво видно з його чіткої побудови композиції і плануванні форм. Проте Кропсі став найбільш знаний за його щедрі кольори, а також те, що він, як представник першого покоління Школи ріки Гудзон, створив чудові осінні пейзажі, які завжди вражали глядачів своєю величчю та досконалістю. Як художник, він вірив, що пейзаж є найвищою формою мистецтва, а природа є безпосереднім Божим проявом. Кропсі також поєднував з любов’ю до природи свої патріотичні почуття, щиро вважаючи свої картини відображенням суворих і не спотворених рис Америки.

Автор: ОБ

Використані джерела:
http://www.hollistaggart.com/artists/biography/jasper_francis_cropsey/
http://en.wikipedia.org/wiki/Jasper_Francis_Cropsey

В тему:
Фундація Кропсі – http://www.newingtoncropsey.com
Сторінка про Дж.Ф.Кропсі на сайті ARC – http://www.artrenewal.org/pages/artist.php?artistid=763

Примітки:

1.Крістофер Пірс Кранч – Christopher Pearse Cranch (1813 – 1892) – американський художник та письменник. Належав до філософського руху трансценденталістів – прихильників рівності всіх людей рівних перед Богом, єднання з природою, самовдосконалення, очищення людини від вульгано-матеріальних інтересів.

2. Томас Гікс – Thomas Hicks (1823-1890) – американський художник-портретист

3. Вільям Ветмор Сторі – William Wetmore Story (1819 – 1895) – видатний американський скульптор і мистецький критик. Автор монументу Джорджу Вашингтону.

4. Чарльз Істлейк – Charles Eastlake (1793 –1865) – англійський художник, колекціонер, та теоретик живопису. Автор ряду праць з історії та теорії олійного живопису.

5. Джон Раскін – John Ruskin (1819 – 1900) – видатний англійський художник, теоретик мистецтва, автор оригінальної концепції християнського комунізму. Один з чільних ідеологів руху Пре-рафаелітів, напряму в живописі та літературі, що ставило собі за зразок мистецтво Середньовіччя та раннього Відродження. Один натхненників мистецько-ремісничого руху (англ. «Arts and Crafts Movement» – «Рух мистецтв на ремесел»), що існує й нині.

Пейзажі

Алегорії