В історії кожного народу трапляються митці яким особливо тонко вдається передати ті тонкощі, відтінки та казкові закутки рідного краю, які рідко впадають в очі пересічним його землякам. Одним з таких майстрів пензля та олівця був Адріан Людвіґ Ріхтер (28.09.1803 – 19.06.1884) – німецький художник та майстер офорту, що народився в Дрездені, в сім’ї гравера Карла Авґуста Ріхтера. Власне рідний батько і став його першим вчителем. Хоча згодом великий вплив на молодого Ріхтера справили художники Ерхард та Ходовецький

Браян Йодер
Загальноприйнятим способом опису певного поняття є визначення його родової приналежності (класу речей до якої це поняття належить) та ознак, за якими певний клас речей відрізняється від інших класів, що належать до одного роду. Родову приналежність мистецтва можна визначити як діяльність з метою самовираження. Здійснення такої діяльності включає в себе рясне різноманіття засобів, таких як журналістика, звичайне мовлення, приступи гніву, стилі одягу, технічні вказівки і, звісно ж, мистецтво. Визначальною властивістю самовираження (всіх його різновидів, не тільки мистецтва) є те, що воно передає інформацію застосовуючи для цього цілеспрямоване маніпулювання засобами передачі…

Зі статті д-ра Вернера Майера
Потужним і глибинним було життя німецького народу біля лісу. Мов нагадування про лісові краї, в яких мешкали предки нашого народу, воно знову і знову звучить у піснях і переказах, міфах та казках. Людина Півночі володіє вродженим чуттям сутності і своєрідності природи, а разом з цим ясним і безпосереднім розумінням дива життя, яке в лісі розкривається тому, хто здатний його сприйняти. Ми бачимо в ньому живе ціле, хоча в окремих випадках не завжди розпізнаємо співзвучність великого гімну життя. У своїх народних і святкових піснях людина Півночі кожного разу заново намагалася пояснити собі потужне переживання такої загадки, як ліс.

Фред Росс
Саме по собі відчуття естетичної насолоди не перетворює річ, яка його викликає, на витвір мистецтва. Витвір мистецтва – це вибіркове відтворення дійсності з метою донесення певних аспектів людського буття чи нашого світосприйняття. Найвеличніші витвори відкривали нам красу чи трагедію життя. Найбільш глибокі, універсальні і вічні людські емоції, і які були властиві нам як в сиву давнину, і так само залишаться надалі в майбутньому. Ця тема розкривається в найвидатніших поезіях, романах та п’єсах. Наші надії, наші мрії і наші страхи. Ревнощі, жадібність, хтивість, честолюбство, травми завдані упередженнями, війнами чи навіть просто дорослішанням. Суворість так само властива людству, як і співчуття та ідеалізм.

Фердинанд фон Вріґт (19 березня 1822, Хаміналахті під Куопіо, Фінляндія – 31 липня 1906, Куопіо) – фінський художник і графік. Також як і його старші брати Вільгельм і Маґнус, він присвятив свою творчість зображенню птахів. Крім того він малював пейзажі, портрети та натюрморти. Фердинанд провів своє дитинство в батьківській садибі в селищі Хаміналахті, під Куопіо. Його батьком був майор Хенрік Магнус фон Вріґт, матір’ю – Марія Єлизавета уроджена Тудерус. Фердінанд був її п’ятнадцятою і наймолодшою дитиною. 6 дітей у сім’ї померли відразу після народження. Корені їхнього родоводу сягали Шотландії: родоначальник Георг Райт в середині 17 століття влаштувався в Нарві як торговий агент.