Сидять кравци да й на лавачцѢ

Приспів
Щодрий вечер!
Свєтий вечер!

Шиють вани залатиє ризи
Що краєчки на китаєчки.
Абрєзачки, да й на китаєчки.
Що в каньцѢ стала сидів Микола.
Галǒвку скланив, слізоньку ранив.
Що з тойѢ слези патекли ручаї.
А з тих ручайов стало озеро.
А в тǒм озерѢ сам Бог купався.
Сам Бог купавсе – перемивавсе.
Богородиця бережком ходить.
Господа Бога на вечеру просить.
Прийди, ГосподѢ, в нам на вечеру.
А в нас на вечери ангели кухарѢ.
Печуть пираги, кладуть на сталѢ
Ми ж сього хазяїна не зневажаєм.
З Свєтим вечерком поздоровляєм!

Там десь далека,
тиха тече Десна,
де грѢє душу сонце,
і лѢтам злива рясна.

Там де у селах,
расли маѢ батька і дѢд,
там де живе нарǒд мǒй,
не адну тисячу лѢт.

Там де на полі,
расте сині льон,
а у недѢлю да церкви,
людей гукає дзвǒн

Тамички в небі,
бусел памалу летить,
там на ПалѢссі,
буду і я сабѢ жить.

Олександр Бобко,
Максим Гомелюк
21 лютого 2009 року

PS

Вірш написано на східно-поліській говірці, вживаній на території Чернігівської (понад Десною) та Сумській (північ) областей.  Абетка вживана суто авторська. Буква Ѣ – дифтонг –  іе, буква ǒ – дифтонг уо