В історії кожного народу трапляються митці яким особливо тонко вдається передати ті тонкощі, відтінки та казкові закутки рідного краю, які рідко впадають в очі пересічним його землякам. Одним з таких майстрів пензля та олівця був Адріан Людвіґ Ріхтер (28.09.1803 – 19.06.1884) – німецький художник та майстер офорту, що народився в Дрездені, в сім’ї гравера Карла Авґуста Ріхтера. Власне рідний батько і став його першим вчителем. Хоча згодом великий вплив на молодого Ріхтера справили художники Ерхард та Ходовецький

Зі статті д-ра Вернера Майера
Потужним і глибинним було життя німецького народу біля лісу. Мов нагадування про лісові краї, в яких мешкали предки нашого народу, воно знову і знову звучить у піснях і переказах, міфах та казках. Людина Півночі володіє вродженим чуттям сутності і своєрідності природи, а разом з цим ясним і безпосереднім розумінням дива життя, яке в лісі розкривається тому, хто здатний його сприйняти. Ми бачимо в ньому живе ціле, хоча в окремих випадках не завжди розпізнаємо співзвучність великого гімну життя. У своїх народних і святкових піснях людина Півночі кожного разу заново намагалася пояснити собі потужне переживання такої загадки, як ліс.

Визнаний найвидатнішим живописцем Дикого заходу XIX століття, Альберт Бірштадт народився 1830 року, в місті Золінґен, що в Німеччині. Коли йому було два роки, Альберт та його родина емігрували до Сполучених Штатів, оселившись в Новому Бедфорді, штат Массачусетс. Нам нічого не відомо про спроби себе в мистецтві, можливо в той, час на нього впливали місцеві пейзажисти та фахівці з архаїчних видів фотографії. Ще до того часу, як йому виповнилось двадцять, Альберт заробляв уроками «монохроматичного» малювання, а його роботи почали привертати увагу колекціонерів з Нового Бредфорда.