19 Лют 2010
Там десь далека…
Там десь далека,
тиха тече Десна,
де грѢє душу сонце,
і лѢтам злива рясна.
Там де у селах,
расли маѢ батька і дѢд,
там де живе нарǒд мǒй,
не адну тисячу лѢт.
Там де на полі,
расте сині льон,
а у недѢлю да церкви,
людей гукає дзвǒн
Тамички в небі,
бусел памалу летить,
там на ПалѢссі,
буду і я сабѢ жить.
Олександр Бобко,
Максим Гомелюк
21 лютого 2009 року
PS
Вірш написано на східно-поліській говірці, вживаній на території Чернігівської (понад Десною) та Сумській (північ) областей. Абетка вживана суто авторська. Буква Ѣ – дифтонг – іе, буква ǒ – дифтонг уо
Добре! Ще більше затвердився у бажанні написати давно задуманий цикл слобожанською говіркою
Харьковский Филин
листопада 27, 2010 at 13:50permalink